Вітаємо Вас на сайті Київського коледжу зв`язку!
Київський коледж зв`язку
Головна Профорієнтація Досвід інших країн
23 | 07 | 2017
Головне меню

Графік роботи приймальної комісії:

Під час прийому заяв (документів на конкурсному відборі):

Пн-Пт  9:00-17:00

Обідня перерва  13:00-13:30

Сб   10.00-14.00

Досвід інших країн Друк

Чехія: освіта як передумова міцної економіки

1968 року після придушення радянськими військами чеського повстання, ця невеличка країна ввійшла до співдружності держав з соціалістичним режимом. Часи змінилися. Тепер Чехія - одна з наймогутніших країн Євросоюзу з найнижчим у світі рівнем безробіття. І це при тому, що крихітна держава налічує трохи більше 10 млн. жителів.

Сьогодні в Чехію прямують на заробітки чимало українців. За даними надзвичайного та Повноважного посла України в Чеській республіці Івана Кулеби, зараз лише офіційно в Чехії зареєстровано близько 120 тисяч українців. За неофіційними даними ця цифра сягає 200 тисяч. Така тотальна міграція не дивина. По-перше, культури двох країн і мова схожі, а в чеських школах вивчають російську мову. По-друге, рівень життя в Чехії європейський. А це означає впевненість в завтрашньому дні, пристойну зарплатню, низькі ціни та рівень безробіття, гарантовану та якісну освіту.

Чеська Республіка має один з найстабільніших та найвищих показників рівня освіти в усій Європі. Завдяки політиці держави, безкоштовна освіта є домінуючим фактором в суспільстві.

Розпочинається вона з дитячого садочка, як і в кожній державі. Далі в Чехії існують базові школи, де навчаються з 1 по 9 клас. В середній школі існує розгалужена система гімназій: восьмирічні, шестирічні та чотирирічні. В них відповідно можна вступити після 5-ого, 7-ого та 9-ого класів. Саме з гімназій система освіти розпочинає формувати майбутнього працівника чи спеціаліста. Це досить виправдано. Чехи вважають, що початкова школа має навчити дитину читати, писати, рахувати - тобто елементарному. Далі, окрім загальних знань, маленький громадянин повинен отримати ще й додаткові знання та по закінченню гімназії визначитися зі спеціальністю. Предмети в гімназії розподілені на обов'язкові та факультативні. Таким чином, дитина має не лише право вибору, але й деякий час аби визначитися з майбутньої освітою чи напрямком діяльності. Після гімназії щаблем вище стоять середні професійні учбові заклади та ВНЗ.

Система вищих учбових закладів побудована таким чином, що майже всі великі ВНЗ (а їх 27) є державними. Вони славляться традиціями та високою якістю освіти не лише в Чехії, але й в Європі.

Система недержавних ВНЗ суворо контролюється державою. Аби мати переваги перед державними закладами освіти, приватні ВНЗ роблять ставку на більш тісний взаємозв'язок теорії та практики. До освіти в недержавних ВНЗ зазвичай залучають маститих фахівців в галузі економіки, права, історії, фінансів, банківської справи тощо. Дуже часто з-за кордону.

Така поведінка виправдала себе. Сьогодні на ринку праці такі фахівці більш затребувані, ніж спеціалісти - випускники державних навчальних закладів. Чеські освітяни вважають це нормальним: абітурієнт платить комерційному ВНЗ за свою майбутню затребуваність на ринку праці. І він її отримує. Чеську освіту можна охарактеризувати великою інфраструктурою, ліберальною процедурою вступу, державною підтримкою, дешевизною та перспективами.

Разом з тим, державні ВНЗ Чехії перевантажені іноземцями. Вищу освіту в Чехії отримувати надзвичайно вигідно саме громадянам з інших країн, і передусім з колишнього Радянського Союзу. Основна перевага - її дешевизна. Вищу освіту можна отримати за ціною від 2 до 4 тис. доларів. Приблизно та ж ціна в Україні, в деяких закладах навіть вища. Різниця полягає в тому, що маючи на руках чеських диплом можна влаштуватися в будь-якій країні Євросоюзу. Чехія офіційно стала членом ЄС в 2004 році. З українським дипломом в кишені це складніше.

Не дивлячись на таку підтримку освіти з боку держави, самі чехи не поспішають отримувати вищу освіту. Цьому сприяє рівень життя. Адже навіть без спеціальності в Чехії можна нормально жити, отримувати пристойну зарплатню та реалізовувати себе в будь - якій сфері. Для чехів диплом не настільки важливий, як реальні знання чи навики. Тому Чехія зацікавлена в залученні фахівців з інших країн.

Нині в цій країні йде промисловий бум. Головні осередки промисловості - в містах Прага, Брно, Либерець, Хомутів, Будейовиць. Це в основному текстильна та харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів, виробів широкого вжитку тощо.

Надзвичайно розвинута в Чехії система професійної орієнтації молоді. Її можна охарактеризувати:
використанням професійних консультантів за цільовим призначенням ще з гімназії.
розширенням контактів, як учбових закладів, так і служб зайнятості з службою психологічної підтримки, спеціальними службами, організаціями, установами, котрі можуть надати професійну консультацію в тому чи іншому напрямку.
широкою пропагандою профконсультаційних послуг в ЗМІ.
роз'яснювальною роботою серед керівників підприємств, щодо необхідності професійного консультування та підтримки кадрів, та залученню молодих спеціалістів і робітників до інших видів праці.

Зосереджена увага Міністерства та відомств праці на підвищенні якості професійної орієнтації насамперед на стадії регіональних органів зайнятості. При формуванні положень та пропозицій при підвищенні якості профорієнтаційних послуг Міністерство праці передбачає розробку критеріїв ефективності профорієнтаційної роботи.

Що стосується недержавних закладів та центрів з професійної орієнтації, на них покладено завдання по розробці спеціалізованих психодіагностичних технологій та обладнання для більш точної роботи, програм психокорекції, проведення семінарів серед педагогів по методах індивідуальної і групової роботи професійного консультанта тощо. Недержавні установи в сфері профорієнтації, діагностики та профконсультації мають такі ж права, як і державні. Так, зокрема, ці відомства мають розробляти та подавати рекомендації для служб і центрів зайнятості по професійній інформації, профорієнтаційній роботі тощо.

Зараз Чехія посідає 27 місце в світі за рівнем життя. Україна замає 147 місце. Як стверджують експерти міжнародної комісії при Євросоюзі, основну роль тут відіграє саме взаємозв'язані ланки освіти, профорієнтації та роботи. Завдяки співпраці та злагодженим діям цих трьох домінуючих ланок, колишня соціалістична країна за короткий строк змогла побудувати сильну і стабільну економіку.

 

Велика Британія: професійні навички тут важать більше, аніж диплом

Саме у Великій Британії вперше на початку 19-го століття виникло безробіття, і вперше саме англійський економіст спробував пояснити його причини. А нині Велика Британія має одну із найкращих у світі теоретичних баз у галузі профорієнтації, яка втілюється у життя як багаторівневим державним механізмом, так і місцевою ініціативою. А британські коледжі подальшої освіти (Further Education) славляться у всьому світі якістю професійної освіти.

У програмах навчання англійських школярів передбачені практичні заняття з більшості елементарних видів діяльності, які становлять основу багатьох професій. Тому юні британці можуть самостійно визначити, що саме їм більше подобається робити, і на основі цього знання вибирати свою майбутню професію. У цьому їм допомагає і те, що у низці регіонів Великої Британії тривалі навчальні курси розбиваються на окремі модулі, які гнучко поєднуються один з одним. Реально це означає, що профорієнтація постійно присутня у житті англійських школярів, допомагаючи їм вибудовувати і переглядати під час навчання свої індивідуальні програми. Значну роль у здобутті навичок, які допоможуть у подальшому виборі професії, відіграє імітаційне моделювання (ділові ігри, виробниче моделювання) і спостереження за робочими процесами (відвідання підприємств, спостереження за роботою). Більше того, подекуди у школах створюються міні-підприємства, в яких учні самі утворюють компанію або кооператив, що виробляє товари або надає послуги і де здійснюються всі види маркетингової діяльності, продажу продукції та послуг. Такі проекти дають можливість молодим людям навчитися брати на себе відповідальність і керівництво своїми діловими задумами; виявити свої можливості в отриманні реальної роботи для себе або навчитися підприємницьким навичкам в малому бізнесі; допомогти молоді займати активнішу позицію у вирішенні життєвих проблем.

У Великій Британії немає навчальних закладів, аналогічних українським професійним училищам. Коледжі подальшої освіти (Further Education) (близько 600 по країні) - подекуди є досить престижними навчальними закладами, де опановують професійні навички студенти з багатьох країн світу. Для більшості випускників мають здебільшого значення набуті навики та знання, а не диплом. Місцеві підприємці уважно слідкують за програмами навчання у коледжах та їх студентами - таким чином, вони вибирають собі майбутніх працівників.

Профорієнтація у сфері вищої освіти більш розвинена в університетах. Кожний університет, політехнічний і інші ВНЗ мають свою власну службу, доступну студентам, яка, як і будь-який інший підрозділ усередині установи, має свій власний штат і надає набір певних послуг. Ці послуги надавалися навіть в умовах скорочення бюджету протягом недавніх років.
З історії профорієнтації у Великій Британії

Зміна підходів: від порад до саморозвитку

Близько тридцяти років тому профорієнтація, в основному, обмежувалася порадами клієнтам щодо того, яка кваліфікація і який досвід роботи необхідні для отримання певної професії, як одержати цей досвід, потім передавалася основна інформація щодо окремих робочих місць. На зміну цьому прийшов час, коли основна увага приділялась психологічним методам: використанню тестів для визначення здібностей особистості, спробам співставлення виявлених здібностей і можливостей та вимог різноманітних професій.

А віднедавна на питання профорієнтації у Великій Британії все більше впливає концепція "професійного зростання". Звісно, що ідеї про те, що людина має здобувати професію відповідно до власних здібностей, не були відкинуті. Це - їх подальший розвиток. "Професійне зростання" розглядає не тільки окремого клієнта, а й потреби, інтереси та цінності клієнтів в цілому і те, яку роботу можна їм запропонувати відповідно до їхньої індивідуальності та способу життя. Професійна підготовка нині поєднується з саморозвитком і зростанням, а також допомогою у прийнятті власних рішень, тобто розвитком активної життєвої позиції.

А спершу були закони

В основу організації британського професійної освіти був покладений "Закон про виробниче навчання (Industrial Training Act)", прийнятий 1964 року. Він став початковим етапом "прямої" участі держави у питаннях професійної підготовки, значно зміцнив позиції державних центрів професійної підготовки, необхідність існування яких на початку 60-х років ставилася під сумнів, сприяв розвитку коледжів подальшої освіти (Further education).

Прийнятий у травні 1988 року "Закон про зайнятість" надав офіційного статусу "Комісії з професійної підготовки", яка стала національним органом управління професійною освітою і підготовкою кадрів. Нині Комісія забезпечує економіку кваліфікованою робочою силою, здатною адаптуватися до умов, що постійно змінюються. Вона відіграє провідну роль у переорієнтації урядової політики щодо підготовки робочої сили, що відповідає кваліфікаційним вимогам сьогоднішнього і майбутнього виробництва. Основною задачею Комісії є розробка заходів (на національному і місцевому рівнях) щодо поліпшення британської системи професійної освіти, з метою підвищення відповідності підготовки кадрів умовам зайнятості на ринку праці.
Роль держави у профорієнтації

У системі управління програмами і проектами професійного навчання Великій Британії можна виділити такі рівні:
Департамент освіти та науки і Міністерство зайнятості (Вищий рівень);
Комісія із професійної підготовки, Служба професійної кар'єри (Другий рівень);
Коледжі, професійні школи, центри професійної підготовки тощо (Третій рівень).

Основним підрозділом у складі Міністерства зайнятості є Служба професійної кар'єри. Вона має широко розгалужену мережу по усій країні на регіональному і місцевому рівнях. Місцеві органи цієї служби несуть відповідальність за профорієнтаційну роботу, послуги і працевлаштування учнів та молоді, що тільки розпочинає своє трудове життя. Вони беруть активну участь у наборі молоді для навчання, 97% випускників шкіл проходять цей канал набору на роботу.

Відділи Департаменту освіти і науки розробляють рекомендації для навчальних планів і програм для усіх форм навчання, активізують роботу навчальних закладів щодо реалізації державних програм у сфері "професійне навчання-зайнятість", виділяють державні асигнування, аналізують розвиток освіти і професійної підготовки у регіонах країни.

На національному рівні створена Центральна рада з професійної підготовки, що надає рекомендації для покращення роботи міністру зайнятості.

На місцевому рівні діють галузеві ради (TECs), які складаються з підприємців, фахівців, що їх призначає міністр освіти (для Шотландії - держсекретар з питань Шотландії) і профспілок. Галузеві ради готують рекомендації щодо змісту і тривалості навчальних програм для різних професій, кваліфікації студентів та інструкторів, методів та стандартів кваліфікаційних іспитів.

Попри такий серйозний підхід, знаходяться і його критики. Для Великої Британії, як відзначають фахівці, характерна розвинена мережа різноманітних установ професійної освіти і досить громіздкий апарат управління. На думку британських фахівців, основна причина невисокої ефективності управління професійною підготовкою полягає у недостатній координації діяльності самих міністерств (немає чіткого розмежування відповідальності за працевлаштування).
Коледж - це вам не училище

Коледжі системи подальшої освіти (Further Education) розрізняються за профілем і тривалістю навчання, за рівнем підготовки, за формою власності (приватні або державні), за умовами і якістю навчання тощо. Серед них є технічні, будівельні, торгові, сільськогосподарські та інші. Декілька з них (20 в Англії і Уельсі) є вузькопрофільними, тобто такими, що спеціалізуються на одному або декількох напрямках (сільське господарство, торгівля, лісівництво). Інші, з урахуванням потреб місцевої економіки, здійснюють підготовку за широким колом спеціальностей і професій. Протягом останніх двох десятиріч більшість спеціалізованих коледжів об'єдналася з коледжами загального профілю і є нині багатопрофільними навчальними закладами (лише 34 сільськогосподарські коледжі зберегли свій профіль). Переважна більшість коледжів реалізують освітні програми за п'яти-шести напрямками професійної підготовки.

Близько третини коледжів використовують свої власні джерела інформації щодо потреб ринку праці разом з оглядами, що готуються місцевими службами зайнятості. Близько 70% коледжів консультуються з місцевими роботодавцями і близько 60% - із службами профорієнтації.

Особливістю професійної підготовки в коледжах подальшої освіти є те, що в більшості випадків одні і ті ж коледжі реалізують як загальноосвітні, так і професійні програми на поглибленому (просунутому) або звичайному (базовому) рівні, з відривом або без відриву від виробництва. Заняття без відриву від виробництва зазвичай поєднуються з виробничим учнівством. Така організація роботи коледжів дозволяє студентам у разі потреби перейти з однієї форми навчання на іншу в стінах одного навчального закладу, одержати спеціальності різного рівня.

Для коледжів характерні тісні зв'язки з місцевою промисловістю і ринком. В кожному коледжі створюються правління і консультативні комітети із підготовки кадрів для різних галузей економіки, в яких представники промисловості і торгівлі зазвичай становлять не менше однієї третини членів. Так, в консультативному комітеті із будівництва (Кінгзуейський коледж) з 28 членів 15 - представники компаній, об'єднань підприємців; в комітеті із електро- та електронного машинобудування з 22 членів таких представників 12.

Через членство у правліннях і консультативних комітетах підприємці одержують можливість безпосередньо брати участь у організації професійних курсів, визначати зміст навчання.

Свідоцтва про закінчення навчальних закладів системи подальшої освіти (GNVQ/NVQ) визнаються по всій країні і роботодавцями, і вищими навчальними закладами, так що згодом можна продовжити навчання в університеті. Крім того, тут же можна здобути середню освіту просунутого рівня, здати іспити - "А-levels" і навіть одержати вчений ступінь, підтверджений місцевим університетом.

Британський коледж подальшої освіти відіграє все більшу роль у підготовці професійних кадрів. В соціальному плані коледжі і організовані при них курси забезпечують зайнятість великої маси молоді, залучають до сфери свого впливу безробітних, дорослих, незайняте населення, інвалідів, засуджених, тих, що відстають у навчанні, жінок, що раніше не працювали, іммігрантів. Коледжі надають хороші можливості одержати додаткові спеціальності, підвищити кваліфікацію при вільному виборі термінів та темпів навчання.

 

 
Оголошення!

Гаряча лінія МОН

 

Правила прийому 2017

 

Вартість навчання 2017-2018 н.р.

 

ЩОДО ГРАФІКУ ІСПИТІВ ТА ГРАФІКУ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН!

 

ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОЇ КОМПАНІЇ!

 

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ВСТУПУ!

 


Кількість поданих вступних заяв станом на 17:00 12.07.2017

 

Спеціальність

Кількість заяв

Загальна кількість

місць

МІ

181

25

МЕ

132

25

РПЗ

330

50

КСМ

325

50

ІКС

314

75

СРТ

255

25

СМЗ

278

25

ПЛС

182

25

Всього

1998

300

Хто на сайті
На даний момент 66 гостей на сайті

"Гаряча лінія" Міністерства освіти і науки України

(044) 481-32-15

Урядова телефонна гаряча лінія